предикабілії

ПРЕДИКАБІЛІЇ (від лат. praedico- висловлюю, сповіщаю) - поняття давньогрецьк., а згодом і схоластичної логіки, що виражають типи присудків (предикатів) у судженнях. Введені Аристотелем у IV - VI розділах "Топіки", де йдеться про чотири типи присудків, названих згодом Боецієм П.: рід (genus), вид (species), істотна (власна: proprium) ознака, неістотна (випадкова) ознака, або акциденція (від лат. accidens - випадковий). ІІорфирій у "Вступі до "Категорій" Аристотеля" доповнив П. п'ятим типом - видовою відмінністю (differentia specifica). У трансцендентальній логіці Канта П. (на відміну від предикаментів, тобто категорій) називаються вивідні поняття розсудку. Так, з категорії причини у Канта виводяться П. сили, дії, підупадання дії (пасивність); із категорії модальності - виникнення, зникнення, зміна.

Д. Кирик